 | oleh romanovskyi 30.08.19
Знаходячись поблизу західного кордону Російської імперії, Луцьк був важливим воєнним опорним пунктом. Релігійні відправи війська змушені були робити спочатку в тимчасових каплицях. Лише наприкінці XIX століття, коли спостерігалося інтенсивне будівниц.. Читати далі »тво, стали споруджувати церкви для військових. Однією з них і стала полкова церква, зведена на околиці міста навпроти колишньої станції залізничної колії, поруч із казармами Інженерного відомства, в яких була розташована 2-га бригада 11-го полку піхотної дивізії.
Про історію будівництва церкви довідуємося з урочистої проповіді благочинного, протоієрея отця К. Максимовича з нагоди освячення храму. Дозвіл на будівництво храму був наданий 12 червня 1897 року. Саме в той час з метою огляду храмів у місті Луцьку перебував Високопреосвященний Модест (Стрельбицький), архієпископ Волинський і Житомирський, який 13 червня в урочистій обстановці здійснив закладання храму. Будівництво церкви тривало рівно вісім місяців. Чин освячення храму здійснив той самий владика – архієпископ Модест 12 лютого 1898 року. Псевдо російський стиль, за оцінками українських істориків архітектури, не відповідав місцевим мистецьким традиціям, а тому сприймався критично. Він не влаштовував польську громадськість і польську владу, в руках якої згодом опинилася церква. Після передачі споруди в 1935-1936 роках польському війську постала потреба не лише функціонального пристосування до латинського обряду, але й зміни її архітектурної стилістики. Церкву було перйменовано на костел гарнізонний під назвою MB Krolowej Polski w Lucku.
Проте яскравий специфічний для західних традицій образ храму не вдавалося змінити без його радикальної реконструкції. Для її здійснення було створено комітет під керівництвом президента Окружного суду Т. Гєдройця.
Розробку проекту реконструкції Бригадної церкви було доручено професору Галензовському. Проектом настільки змінювалась об’ємно-просторова структура і навіть план споруди, що не варто намагатися впізнати в костьолі давню церкву. Це і було одним із завдань поетку. Головний фасад став нагадувати надмірно витягнутий догори площинний портал з крупними членуваннями, акцентованим середнім входом і допоміжними бічними. Над ним на висоту 36 м здіймалися дві чотиригранні з великими прорізами вежі зі стрункими кількаярусними завершеннями. Перебудову мали розпочати без достатньої кількості коштів у міста і гарнізону. Передбачалося, що на оздоблення інтер’єру вони знайдуться пізніше. Однак, на щастя, до вересня 1939 року багато з цього кардинального проекту зробити не встигли. За часів Радянського союзу церкву використовували як військовий клуб і музей бойової слави, оскільки вона до 1992 року знаходилася на території Гвардійської Севастопольської орденів Леніна і Кутузова II ступеня дивізії стратегічного призначення. У зв’язку з національним і духовним відродженням навесні 1991 року створюється релігійна громада, яка проводить заходи щодо повернення храму і використання його за призначенням. 15 серпня 1991 року єпископом Луцьким і Володимир-Волинським Миколаєм (Грохом) затверджено Статут релігійної громади благовірного князя Олександра Невського Української Автокефальної Православної Церкви. |
